Генеральна та вибіркова сукупності

Під генеральною сукупністю розуміють повну множину об’єктів, що мають стосунок до досліджуваної проблеми, на яку (множину) поширюються всі висновки дослідження. Строге встановлення генеральної сукупності фактично формалізує об’єкт соціологічного дослідження.

Вибірковою сукупністю називають мікромодель усієї генеральної сукупності, побудовану за суворими правилами, з урахуванням основних для конкретного дослідження характеристик генеральної сукупності. Вибірковий метод заснований на таких постулатах:

  1. існує взаємозв’язок і взаємозумовленість між якісними характеристиками об’єкта дослідження;
  2. на підставі розгляду частини, яка за своєю структурою є мікромоделлю цілого, правомірно робити висновки про всю генеральну сукупність.

Узагальнення щодо результатів вибіркового дослідження й поширення їх на генеральну сукупність здійснюється за допомогою строгих індуктивних процедур статистичного висновку. Існує стійка пропорція: якщо величина генеральної сукупності становить менше 5000 осіб, то достатнім обсягом вибіркової сукупності вважається обсяг не менше 500 чоловік, при більшій величині вибіркова сукупність повинна становити 10%, але не більше 2000–2500 чоловік.

Тип і способи вибірки прямо залежать від виду дослідження, його цілей і гіпотез, причому достовірність результатів напряму залежить від якості вибірки. Найбільш суворі вимоги до вибірки пред’являються в аналітичному дослідженні.

Репрезентативністю вибірки називають її здатність адекватно відбивати характеристики тієї сукупності, з якої вона залучена.

Похибкою репрезентативності називаються розбіжності між двома сукупностями – генеральною і вибірковою.

Різниця в показах генеральної і вибіркової сукупностей не повинна перевищувати 5 %. Головний принцип, яким повинен керуватися соціолог при складанні вибіркової сукупності: чим більш однорідний об’єкт, що вивчається, тим меншою може бути вибіркова сукупність.

Однорідною вважається така сукупність, у якій контрольована ознака не утворює пустот або згущень. У цьому випадку, опитавши кілька людей, соціолог може сміливо поширювати свої висновки на весь об’єкт. Таким чином, на репрезентативність даних впливають не тільки кількісні характеристики вибіркової сукупності, а й якісні характеристики генеральної сукупності, зокрема ступінь її однорідності.

Структура вибіркице процентні пропорції ознак об’єкта, на підставі яких складається вибіркова сукупність.

Наприклад, якщо в генеральній сукупності 30% молоді, 50% людей середнього віку і 20% літніх, то у вибірковій сукупності повинні дотримуватися ті ж самі відсоткові пропорції вікових груп.

ТИПИ ВИБІРОК

Вибірки діляться на два типи: імовірнісні // неімовірнісні.

  1. Імовірнісні вибірки

1.1 Випадкова вибірка (простий випадковий відбір)

Така вибірка передбачає однорідність генеральної сукупності, однакову ймовірність доступності всіх елементів, наявність повного списку всіх елементів. При відборі елементів, як правило, використовується таблиця випадкових чисел.

1.2 Механічна (систематична) вибірка

Різновид випадкової вибірки, впорядкований за будь-якою ознакою (алфавітний порядок, номер телефону, дата народження і т .д.). Перший елемент відбирається випадково, потім, з кроком ‘n’ відбирається кожен ‘k’-ий елемент. Розмір генеральної сукупності, при цьому – N = n * k

1.3 Стратифікована (районована)

Застосовується в разі неоднорідності генеральної сукупності. Генеральна сукупність розбивається на групи (страти). У кожній страті відбір провадиться випадковим або механічним чином.

1.4 Серійна (гніздова або кластерна) вибірка

При серійної вибірці одиницями відбору виступають не самі об’єкти, а групи (кластери або гнізда). Групи відбираються випадковим чином. Об’єкти всередині груп обстежуються всуціль.

  1. Неімовірнісні вибірки

Відбір у такій вибірці виконується не за принципами випадковості, а за суб’єктивними критеріями – доступності, типовості, рівного представництва і т. д.

2.1. Квотна вибірка

Спочатку виділяється певна кількість груп об’єктів (наприклад, чоловіки у віці 20–30 років, 31–45 років та 46–60 років; особи з доходом до 10 тисяч грн, з доходом від 10 до 20 тисяч грн і з доходом понад 20 тисяч). Для кожної групи задається кількість об’єктів, які повинні бути обстежені. Кількість об’єктів, які повинні потрапити в кожну з груп, задається найчастіше або пропорційно до заздалегідь відомої частки групи в генеральній сукупності, або однаково для кожної групи. Усередині груп об’єкти відбираються довільно. Квотні вибірки використовуються в маркетингових дослідженнях досить часто.

2.2. Метод снігового кома

Вибірка будується так. У кожного респондента, починаючи з першого, просять контакти його друзів, колег, знайомих, які б підходили під умови відбору й могли б узяти участь у дослідженні. Таким чином, за винятком першого кроку, вибірка формується з участю самих об’єктів дослідження. Метод часто застосовується, коли треба знайти й опитати важкодоступні групи респондентів (наприклад, респондентів, які мають високий дохід, респондентів, які належать до однієї професійної групи, респондентів, що мають будь-які схожі хобі / захоплення тощо).

2.3. Стихійна вибірка

Опитуються найбільш доступні респонденти. Типові приклади стихійних вибірок – опитування в газетах / журналах, анкети, віддані респондентам на самозаповнення, більшість інтернет-опитувань. Розмір і склад стихійних вибірок заздалегідь не відомий, і визначається тільки одним параметром – активністю респондентів.

2.4 Вибірка типових випадків

Відбираються одиниці генеральної сукупності, що володіють середнім (типовим) значенням ознаки. При цьому виникає проблема вибору ознаки і визначення його типового значення.

Побудова вибірки є найважливішим етапом соціологічного дослідження власне воно закладає точність і наукову змістовність досліджень.

 

Хто в мережі

Платформа для онлайн-навчання дисКурс створена для того, щоб зробити здобуття освіти більш зручним і цікавим :)

Зворотний зв’язок

top
Розробка - Василь Шаркань