Прийнятий Загальними зборами Синдикату журналістів 18 червня 1998 року та оновлений радою директорів Комісії з етики Синдикату журналістів 25 листопада 1999 року. Переклад неофіційний.
Декларація міністрів держав, що брали участь у 4-й Європейській конференції з політики засобів масової інформації і яка відбулася в Празі в грудні 1994 року, визнала у пункті 11, що «журналісти мають право приймати власні саморегульовані стандарти, наприклад, у вигляді Кодексу етики».
У Резолюції конференції вказано також, що кодекси поведінки мають бути «добровільно прийняті та реалізовані добровільно» і що «здійснення журналістської професії на основі фундаментального права на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10 Європейської конвенції з прав людини».
Кодекси поведінки для журналістів, які були прийняті в деяких європейських демократичних країнах, намагаються у різні способи примирити права і свободи журналістів і права та свободи громадян. Це робиться для того, щоб журналісти не вступали в конфлікт із гарантованими правами і свободами громадян, а також – щоб встановити відповідальність журналістів за свої дії.
Синдикат журналістів Чеської Республіки на основі вивчення міжнародних і національних документів склав Кодекс етики, який є обов’язковим для членів організації. Синдикат журналістів також закликав усіх чеських і моравських журналістів, незалежно від їхнього членства в Синдикаті, до добровільного дотримання цього Кодексу.
1. Право громадян на своєчасну, точну і об’єктивну інформацію. Громадяни демократичної держави без огляду на їхній соціальний статус мають невід’ємне право на інформацію, оскільки таке право міститься у статті 17 Хартії прав і свобод, яка є частиною Конституції Чеської Республіки. Журналісти реалізують своє громадянське право вести свою діяльність. По суті, вони несуть повну відповідальність за забезпечення того, щоб інформація, передана громадськості, була своєчасною, повною, справедливою і неупередженою. Громадяни мають право на об’єктивну картину реальності.
Тому журналісти зобов’язані:
a) публікувати тільки інформацію, походження якої відомо, або, в іншому випадку, – супроводжувати необхідні застереження,
b) поважати правду, незважаючи на наслідки, які це може мати, щоб отримати інформацію, яка служить спільним інтересам, незважаючи на перешкоди,
c) здійснювати чітке розмежування між фактами та особистими думками,
d) захищати свободу преси і свободу інших засобів масової інформації,
e) не відхилятися істотно від істини навіть у коментарі через власну упередженість,
f) не допускати, щоб припущення було представлено як перевірений факт і матеріали були деформовані через приховування важливих даних,
g) відхиляти будь-яку пропозицію або спробу примусу до публікації неправдивої або тільки частково достовірної інформації,
h) відхиляти будь-яке втручання органів державної влади, яке могло б вплинути на достовірність матеріалу,
i) виконувати завдання, що відповідають журналістській професійній гідності,
j) не використовувати нечесні засоби, щоб отримати інформацію, фотографію або документ.
2. Вимоги до професіоналізму в журналістиці. Природа журналістської професії передбачає звітність для громадськості. Таким чином, необхідною умовою для цієї діяльності є високий професіоналізм.
З цієї точки зору, журналіст зобов’язаний:
a) брати на себе особисту відповідальність за всі свої опубліковані матеріали,
b) виключити будь-які обставини, які могли б призвести до конфлікту інтересів,
c) не приймати будь-які цінні подарунки або переваги, які можуть бути пов’язані з його журналістською діяльністю, особливо з причин публікування або приховування будь-якої інформації,
d) не зловживати професією журналіста для роботи в рекламній кампанії і не приймати жодних прямих або непрямих компенсацій від потенційних рекламодавців, відмовитися від участі у публікації прихованої реклами,
e) не підписувати своїм іменем комерційну або фінансову рекламу,
f) не приймати гроші на державній службі або в приватному підприємстві, де його журналістська посада може дати підстави для зловживання,
g) не зловживати привілеями, що випливають з професії журналіста, щоб вирішувати свої особисті інтереси,
h) не зловживати потенційними вигодами від членства Синдикату журналістів для задоволення особистих потреб.
3. Порядність і збільшення довіри до засобів масової інформації.
З цієї точки зору, журналіст зобов’язаний:
i) не мати жодного виправдання неточності або публікації недоведеної інформації, будь-яка опублікована інформація, яка виявиться неточною, повинна бути негайно виправлена,
j) якщо джерело інформації бажає залишитися в таємниці, журналіст зобов’язаний підтримувати професійні секрети, навіть якщо це спричинить виникнення труднощів,
k) поважати приватне життя окремих осіб, особливо дітей і людей, які не в змозі зрозуміти наслідки своїх свідчень,
l) суворо дотримуватися принципу презумпції невинності та не ідентифікувати родичів злочинців і потерпілих без їхньої чіткої згоди,
m) розглядати дифамації, необґрунтовані звинувачення, перекручування документів, фактів і давати тим самим підставу для виникнення серйозних професійних помилок,
n) незаперечно керуватися міркуваннями суспільного інтересу, за винятком випадків, коли журналістська діяльність може нашкодити людині,
o) журналіст не повинен використовувати для себе вигоду від своєї інформації, отриманої в ході його роботи, перш ніж ця інформація буде опублікована,
p) не створювати публікації, які будуть підбурювати до дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, релігії, статі, сексуальної орієнтації,
q) при відтворенні будь-який текст повинен бути наданий у вигляді, наданому автором, відповідним обсягом до опублікованого матеріалу,
r) плагіат принципово заборонений.
Джерело: Мостовий В.П., Різун В.В. (ред.) Журналістська етика. Посібник для підготовки до державного іспиту. – К., 2014. – С. 51-54. [Etický kodex novináře // http://www.syndikat-novinaru.cz/etika/kodex/]
Прийнятий Загальними зборами Синдикату журналістів 18 червня 1998 року та оновлений радою директорів Комісії з етики Синдикату журналістів 25 листопада 1999 року. Переклад неофіційний.
Декларація міністрів держав, що брали участь у 4-й Європейській конференції з політики засобів масової інформації і яка відбулася в Празі в грудні 1994 року, визнала у пункті 11, що «журналісти мають право приймати власні саморегульовані стандарти, наприклад, у вигляді Кодексу етики».
У Резолюції конференції вказано також, що кодекси поведінки мають бути «добровільно прийняті та реалізовані добровільно» і що «здійснення журналістської професії на основі фундаментального права на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10 Європейської конвенції з прав людини».
Кодекси поведінки для журналістів, які були прийняті в деяких європейських демократичних країнах, намагаються у різні способи примирити права і свободи журналістів і права та свободи громадян. Це робиться для того, щоб журналісти не вступали в конфлікт із гарантованими правами і свободами громадян, а також – щоб встановити відповідальність журналістів за свої дії.
Синдикат журналістів Чеської Республіки на основі вивчення міжнародних і національних документів склав Кодекс етики, який є обов’язковим для членів організації. Синдикат журналістів також закликав усіх чеських і моравських журналістів, незалежно від їхнього членства в Синдикаті, до добровільного дотримання цього Кодексу.
1. Право громадян на своєчасну, точну і об’єктивну інформацію. Громадяни демократичної держави без огляду на їхній соціальний статус мають невід’ємне право на інформацію, оскільки таке право міститься у статті 17 Хартії прав і свобод, яка є частиною Конституції Чеської Республіки. Журналісти реалізують своє громадянське право вести свою діяльність. По суті, вони несуть повну відповідальність за забезпечення того, щоб інформація, передана громадськості, була своєчасною, повною, справедливою і неупередженою. Громадяни мають право на об’єктивну картину реальності.
Тому журналісти зобов’язані:
a) публікувати тільки інформацію, походження якої відомо, або, в іншому випадку, – супроводжувати необхідні застереження,
b) поважати правду, незважаючи на наслідки, які це може мати, щоб отримати інформацію, яка служить спільним інтересам, незважаючи на перешкоди,
c) здійснювати чітке розмежування між фактами та особистими думками,
d) захищати свободу преси і свободу інших засобів масової інформації,
e) не відхилятися істотно від істини навіть у коментарі через власну упередженість,
f) не допускати, щоб припущення було представлено як перевірений факт і матеріали були деформовані через приховування важливих даних,
g) відхиляти будь-яку пропозицію або спробу примусу до публікації неправдивої або тільки частково достовірної інформації,
h) відхиляти будь-яке втручання органів державної влади, яке могло б вплинути на достовірність матеріалу,
i) виконувати завдання, що відповідають журналістській професійній гідності,
j) не використовувати нечесні засоби, щоб отримати інформацію, фотографію або документ.
2. Вимоги до професіоналізму в журналістиці. Природа журналістської професії передбачає звітність для громадськості. Таким чином, необхідною умовою для цієї діяльності є високий професіоналізм.
З цієї точки зору, журналіст зобов’язаний:
a) брати на себе особисту відповідальність за всі свої опубліковані матеріали,
b) виключити будь-які обставини, які могли б призвести до конфлікту інтересів,
c) не приймати будь-які цінні подарунки або переваги, які можуть бути пов’язані з його журналістською діяльністю, особливо з причин публікування або приховування будь-якої інформації,
d) не зловживати професією журналіста для роботи в рекламній кампанії і не приймати жодних прямих або непрямих компенсацій від потенційних рекламодавців, відмовитися від участі у публікації прихованої реклами,
e) не підписувати своїм іменем комерційну або фінансову рекламу,
f) не приймати гроші на державній службі або в приватному підприємстві, де його журналістська посада може дати підстави для зловживання,
g) не зловживати привілеями, що випливають з професії журналіста, щоб вирішувати свої особисті інтереси,
h) не зловживати потенційними вигодами від членства Синдикату журналістів для задоволення особистих потреб.
3. Порядність і збільшення довіри до засобів масової інформації.
З цієї точки зору, журналіст зобов’язаний:
i) не мати жодного виправдання неточності або публікації недоведеної інформації, будь-яка опублікована інформація, яка виявиться неточною, повинна бути негайно виправлена,
j) якщо джерело інформації бажає залишитися в таємниці, журналіст зобов’язаний підтримувати професійні секрети, навіть якщо це спричинить виникнення труднощів,
k) поважати приватне життя окремих осіб, особливо дітей і людей, які не в змозі зрозуміти наслідки своїх свідчень,
l) суворо дотримуватися принципу презумпції невинності та не ідентифікувати родичів злочинців і потерпілих без їхньої чіткої згоди,
m) розглядати дифамації, необґрунтовані звинувачення, перекручування документів, фактів і давати тим самим підставу для виникнення серйозних професійних помилок,
n) незаперечно керуватися міркуваннями суспільного інтересу, за винятком випадків, коли журналістська діяльність може нашкодити людині,
o) журналіст не повинен використовувати для себе вигоду від своєї інформації, отриманої в ході його роботи, перш ніж ця інформація буде опублікована,
p) не створювати публікації, які будуть підбурювати до дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, релігії, статі, сексуальної орієнтації,
q) при відтворенні будь-який текст повинен бути наданий у вигляді, наданому автором, відповідним обсягом до опублікованого матеріалу,
r) плагіат принципово заборонений.
Джерело: Мостовий В.П., Різун В.В. (ред.) Журналістська етика. Посібник для підготовки до державного іспиту. – К., 2014. – С. 51-54. [Etický kodex novináře // http://www.syndikat-novinaru.cz/etika/kodex/]