Проект “Prometheus”: мета – революція в освіті

Пропонуємо інтерв’ю DT.UA з Іваном Примаченком про нинішній стан справ і майбутнє унікального проекту.

— Іване, розкажіть про свій проект.

— Prometheus — неприбутковий волонтерський проект масових безкоштовних онлайн-курсів. Ці курси читають викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянської академії, КПІ, Українського католицького університету та інших провідних вишів і організацій. Такий формат поєднує в собі кілька важливих аспектів. Перший — заздалегідь записані лекції, які можна переглянути в зручний для слухача час. Другий — інтерактивні завдання, які дають змогу перевірити, як слухачі засвоїли зміст лекції. Третій — у нас є форум, на якому слухачі можуть ставити запитання, а викладач чи інші слухачі відповідати на них. Чому важливо, щоб відповідали й слухачі? Тому що на наших форумах створюється таке співтовариство, ком’юніті, де люди допомагають один одному. Дуже часто слухачі відповідають на певні запитання швидше, ніж викладач. Причому абсолютно правильно. Четвертий аспект — успішно завершивши курс, можна отримати сертифікат за підписом викладача. І п’ятий — немає ніяких обмежень для того, щоб стати слухачем курсів. За винятком хіба що складних курсів, для вивчення яких потрібні певні попередні знання. Але найчастіше — жодних вимог.

— Чим відрізняється український проект від аналогічних у світовій практиці?

— Prometheus узяв формат курсів Coursera, edX та інших провідних онлайн-платформ західних університетів. Але мова наших курсів українська. Це важливо не тільки тому, що не так багато людей володіє англійською, а й тому, що саме українською подаємо деякі специфічні курси, такі як історія України, українське право. Але плануємо запустити й бізнес-англійську для українців.

Є ще одна велика відмінність Prometheus від Coursera та інших. Coursera не створює курсів — університети просто приносять готові лекції, а платформа їх розміщає. Тих, хто адмініструє платформу, не цікавить, як готують, знімають і монтують лекції. Ми ж майже повністю виробляємо ці матеріали самі — від пошуку викладачів, створення плану лекції, зйомки, монтажу, ілюстрування, дизайну і до розміщення. На жаль, українські університети поки що не можуть взяти на себе весь цикл виробництва, як і не можуть підтримувати його у потрібних масштабах.

— Хто ваша аудиторія? 

— Вона дуже різна. Наймолодшому слухачеві 13 років, найстаршому — 74. Є школярі, студенти, пенсіонери. Навіть воїни АТО (кілька осіб проходять курс інформаційної безпеки). Корисні наші курси і для людей з обмеженими фізичними можливостями. Наприклад, у нас є слухач — учитель історії, який викладає в школі для дітей з вадами зору. Він не може дивитися відеолекції, він їх прослуховує. Проходить уже третій курс. Каже, що використовує наші матеріали на практиці. І таких прикладів дуже багато.

Скажімо, у нас навчається вчителька з села, яка пише, що в їхній місцевості одна школа на три населені пункти. У неї дуже багато роботи, і вона не може поїхати у провідний університет, аби підвищити свою кваліфікацію. А те, що пропонують на спеціальних курсах для вчителів, — часто просто імітація діяльності.

Або, приміром, слухачка-держслужбовець з невеличкого міста вивчала у нас курс економіки, щоб розібратися, як оптимізувати фінанси на муніципальному рівні.

Кандидат у депутати з Луцька, за його словами, слухає курс економіки, аби орієнтуватися, які рішення ухвалюються на міському рівні і за що саме він голосуватиме.

Наші слухачі — люди, яким цікаво поглибити свої знання після випуску з університету. Це потрібно їм для роботи й саморозвитку, бо чимало наших курсів є світоглядними. Наприклад, “Економіка для всіх” простими словами розповідає про основи економіки всім охочим. У цьому курсі немає складної математики, але він дає змогу бачити економіку у простих речах (у тому ж таки домашньому господарстві), планувати сімейний і особистий бюджет.

Маємо і надмету — допомогти громадянам стати освіченими настільки, щоб вони могли раціонально голосувати на виборах, розуміти, що реально відбувається в країні, які обіцянки й виступи політиків є фаховими і реальними, а які — навпаки. Економічний популізм завдає нашій державі, можливо, не менше збитків, ніж війна.

Є також цикл курсів про те, як розкрутити власний бізнес з нуля — починаючи зі створення підприємства і завершуючи маркетингом, юридичними основами ведення справи. Другий цикл — громадянська освіта: урбаністика, боротьба з корупцією, гендер. Третій — ІТ. Найближчими місяцями серйозно його розширимо: плануємо зробити цикл курсів з аналізу даних. Недарма кажуть, що дані — це нова нафта. Але ми не вміємо їх збирати, аналізувати й використовувати на практиці. Курс буде корисний усім держслужбовцям, журналістам, будь-якому громадянину. Україна стане другою країною у світі, яка має такий цикл безкоштовних онлайн-курсів. Подібне вже є у США.

Масова онлайн-освіта може бути інтегрована у навчальний процес університетів. Класична, вже апробована на Заході схема, — коли один курс читають у багатьох університетах. У нас це може бути, наприклад, історія України. Пам’ятаєте, була дуже непроста дискусія про якість і обов’язковість викладання у вишах гуманітарних предметів. Ми можемо зробити, наприклад, один якісний безплатний онлайн-курс “Історія України” для всіх університетів. Тоді читати лекції в університеті буде непотрібно, студенти дивитимуться курс на нашій платформі і в нас же проходитимуть поточний контроль. А університет може надавати особисті консультації, проводити семінари, практикуми, приймати заліки або іспити. До того ж розміщені нами курси читають найкращі викладачі провідних українських університетів. До кожного курсу ми готуємо багато ілюстрацій, інфографіки, мапи, зображень. Не завжди університетський викладач має час і можливість на такому рівні готувати кожну лекцію. Ми про це розмовляємо з Міністерством освіти, і воно підтримує наше рішення. Сподіваємося, проект буде запущено навесні.

— Скільки слухачів на Prometheus?

— Понад сто тисяч. З одного боку, здається, що сто тисяч слухачів — це дуже багато. А з іншого — чи так уже й багато для країни з 45—46 мільйонами громадян? Тенденція не суто українська. Світова. Coursera об’єднує більш як 100 провідних світових університетів і має 13 мільйонів зареєстрованих слухачів. Ніби й багато, але як на 7 мільярдів населення світу — то не так уже й вражає.

— На які кошти існує ваш проект ? 

— Я завжди жартую, що з самого початку у нас було три джерела фінансування: моя аспірантська стипендія і дві платні співзасновників. Нині наше фінансування — це передусім грантова підтримка Міжнародного фонду “Відродження” і посольства США в Україні. Активно працюємо над залученням інших організацій.

Ще одне джерело — продаж верифікованих сертифікатів після закінчення курсу. У нас є безкоштовні сертифікати. Але якщо людина хоче підтвердити, що саме вона проходила курс, а не хтось інший (можна ж зареєструватися під іншим ім’ям і на нього отримати сертифікат), вона може отримати особливий, верифікований сертифікат. Для цього потрібно надіслати нам відскановані сторінки свого паспорта і фото з вебкамери під час прослуховування лекції.

Підтримують нас фінансово також слухачі й викладачі. Перші півроку нам реально допомогли протриматися їхні пожертви. Це справді народний проект.

Слухачі допомагали не тільки грошима. Наприклад, у нас була проблема з електронною розсилкою (наші листи не доходили до слухачів). Самі ми не знаємося на технічних характеристиках поштових скриньок, але нам почали писати фахівці в цій галузі, які зареєстровані на наших курсах, і за дві доби проблему розв’язали. Ще один приклад — слухачка намалювала мапи для нашого курсу “Історія України”.

— Ваші курси — не є аналогом університетської освіти. А ваш сертифікат може замінити диплом?

— Само по собі те, що ти маєш сертифікат онлайн-курсів, не гарантує роботи, але буде однією з переваг на співбесіді. Ми розмовляли з айчарами (спецами з рекрутингу фахівців на замовлення фірм), і їхня думка така: сертифікат онлайн-курсу сприймається позитивно не лише тому, що людина отримала знання, а й тому, що навчання на дистанційних курсах свідчить про бажання людини зростати, наявність у неї сили волі і здатності самоорганізуватися.

— Університетська професура і практики — фахівці у певних професіях. Один з наших найпопулярніших курсів читає викладач Могилянки Олексій Геращенко. З іншого боку, він практик — має багаторічний досвід управління фінансами українських компаній. Фахівці-практики читають у нас курси програмування.

— Ви часто наголошуєте у своїх лекціях та інтерв’ю, що Prometheus — це революційний шанс для України. Чому?

— Найбільшою освітньою революцією в історії була революція Гутенберга в 1440 році. Тоді в Європі було приблизно 30 тисяч книжок. Гутенберг винайшов друкарський верстат, і за
50 років кількість книжок у Європі збільшилася до 10 мільйонів. Книжки стали, по-перше, доступними, по-друге — дешевими. Книжні знання наводнили Європу. Нові онлайн-курси повторюють революцію Гутенберга, тільки вже не для книжок. Система навчання в університетах за багато років не змінилися взагалі. Як університетський викладач стояв за кафедрою і розповідав студентам у Болоньї в XI столітті, так і донині стоїть. Завдяки ж дистанційним курсам ми можемо поширювати знання дуже швидко, масово і дешево.

Наприклад, у Великій Британії була проблема із захистом інформації, тому уряд зобов’язав усіх держслужбовців пройти масові безкоштовні онлайн-курси з кібербезпеки. Держава завдяки цьому неабияк зекономила.

Можу поділитися напівінсайдерською інформацією. Ми ведемо перемовини з Міністерством економіки про створення спецкурсу. Нещодавно було створено нову відкриту електронну систему державних закупівель ProZorro. Але є деякі проблеми. Головна — і замовники (організатори тендерів), і учасники (бізнес, який братиме участь у торгах) не знають, як з нею працювати. А що менше учасників беруть участь у тендерному конкурсі, то менша економія. Мінекономіки хоче зробити курси як для держслужбовців, так і для підприємців, щоб останні могли масово брати участь у конкурсі. Це допоможе державі заощадити десятки мільйонів гривень. Оце і є революція.

— Кажуть, ви не просто навчаєте, а ще й досліджуєте середню температуру по палаті?

— Так. Напівжартома. Напередодні Дня знань платформа масових безкоштовних онлайн-курсів Prometheus і проект “Наукові пікніки в Україні”/Scientific Fun провели серед киян і гостей столиці опитування на знання базових фактів зі шкільної програми. Виявилося, що менше 40% українців можуть відповісти на запитання “Чому дме вітер?”, а 40% опитаних не змогли згадати, в якому столітті жив Тарас Шевченко. Лише 57% респондентів пам’ятають, з якої події почалася Друга світова війна. І тільки 25% змогли згадати, що стрес не лише негативно впливає на людину, а й виконує важливу позитивну функцію регуляції внутрішніх процесів в організмі. Громадяни виявилися краще обізнаними в основах економіки. Але 30% опитаних не змогли пояснити, що таке інфляція, попри те що цей термін нині, коли в країні економічна криза, постійно на слуху. 28 серпня у трьох районах Києва волонтери опитали 75 людей віком від 13 до 69 років. Цей результат не є професійним репрезентативним соціологічним дослідженням, але доволі виразно ілюструє проблеми в сучасній українській освіті. Ми закликаємо всіх українців не припиняти навчання протягом усього життя і користуватися безкоштовними освітніми можливостями, що їх надають масові відкриті онлайн-курси й публічні наукові лекції!

— Як засновник Prometheus ви потрапили до списку 30-ти успішних українців віком до 30 років, укладеного журналом Forbes.

— Так, я вважаю це нагородою всій нашій команді. Щодо рейтингу Forbes — мені сподобалося те, що потрапити до списку успішних людей уже можуть не тільки бізнесмени, а й люди, які займаються nonprofit проектами, тобто спрямованими на розвиток суспільства, а не на отримання прибутку. Думаю, це певний індикатор змін у суспільній свідомості. Раніше, до Революції гідності, до того як волонтери стали певним соціальним прошарком, це було б неможливо.

Ще рік тому багато хто називав нашу ідею фантастикою. Але ми ростемо і розвиваємося. Попереду ще більше роботи, і вже незабаром ви побачите нові цікаві проекти. Спасибі за аванс довіри: ми зробимо найкращу освіту доступною кожному в Україні!

Автор: Оксана Онищенко